Описуємо!
Тепер ви знаєте кілька іменників (речей) і дієслів. Час додати прикметники (описи). Запам’ятаймо кілька:
великий, важливий
маленький, молодий
добрий, хороший
поганий, недобрий
потужний, сильний, вражаючий
знаючий, мудрий
милий, солодкий
В українській мові прикметники зазвичай стоять перед іменником. В токі поні ж, натомість, прикметники завжди стоять після іменників:
великий звір
маленький жук
мила пташка
Це може бути незвичним для української мови, але такий порядок є у ірландській, французькій, арабській, малайській та багатьох інших мовах. Це можна запам’ятати так: головніше слово стоїть першим!
Зробимо кілька речень з прикметниками:
waso li lukin e soweli suwi.
Пташка бачить миле звіря.
soweli wawa li moku e kasi suli.
Сильний звір їсть великі рослини.
pipi ike li moku lili e soweli.
Злі жуки покусують тварину.
waso sona li sona pona e pipi.
Мудра пташка добре знає жуків.
Якщо ці речення здаються довгими — не турбуйтесь! Ми глянемо на більше коротких речень пізніше. Запам’ятайте: структура речень досить проста! Ви завжди можете побачити, підмет, присудок, додаток, глянувши на li та e.
Ось що цікаво: в українській мові прикметники застовоються лише до іменників, але в токі поні вони можуть відноситись і до дієслів: трохи кусати ~ moku lili, добре знати ~ sona pona. У токі поні немає різниці між прикметниками та прислівниками.